X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2018 р. № 3801/Н/99-99-13-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), порядку подання звітності фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування та одночасно є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність і в межах компетенції, повідомляє.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає виключно Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платниками єдиного внеску відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську.
Нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюють на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац перший п. З частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний
визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
Отже, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та не отримує дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу від такої діяльності, зобов'язана визначити базу нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність статусу фізичної особи - підприємця. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із змінами та доповненнями, в редакції до 31.07.2018 (далі -Порядок № 435).
Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 таблиця 2 додаток 5 до Порядку № 435 (пункт 2 розділу III Порядку № 435).
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 таблиця 3 додаток 5 до Порядку № 435.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичними особами - підприємцями, крім осіб, зазначених у пункті 3 розділу III цього Порядку, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування (пункт 19 розділу IV Порядку № 435).
Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511 внесені зміни до Порядку № 435, які введені в дію з 01.08.2018.
Фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (пункт 2 розділу III Порядку № 435).
Звітним періодом є календарний рік.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 таблиця 1 до Порядку № 435.
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 435 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають самі за себе до органів
доходів і зборів Звіт один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 таблиця 1 до Порядку № 435.
Згідно з п. 16 розділу IV Порядку № 435 фізичні особи - підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5 таблиця 1).
Враховуючи зазначене, якщо фізичні особи - підприємці одночасно провадять незалежну професійну діяльність, то вони сплачують єдиний внесок у розмірі 22 відс. бази нарахування, визначеної статею 7 Закону № 2464, як фізичні особи - підприємці (залежно від обраної системи оподаткування) та як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в термін, встановлений абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону № 2464 для зазначених категорій платників.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.