Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2018 р. № 3808/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо нарахування амортизації товариством - ліцензіатом з виробництва електроенергії та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу.
Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що амортизація -систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, пп. 138.3.2 -138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
вартість гудвілу;
витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності.
Отже, у податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Порядок визнання, оцінки основних засобів, нарахування їх амортизації, списання з балансу та розкриття інформації про основні засоби у фінансовій звітності визначається Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» (далі - МСБО 16).
Згідно з п. 55 МСБО 16 амортизацією вважається систематичний розподіл суми активу, що амортизується, протягом строку його корисної експлуатації. Амортизацію активу починають, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу (або включають до ліквідаційної групи, яку класифікують як утримувану для продажу) згідно з МСФЗ 5, або на дату, з якої припиняють визнання активу.
Отже, якщо енергетичне обладнання (енергоблоки) призначене для використання в господарській діяльності платника податку та, враховуючи специфіку діяльності з виробництва електричної енергії в бухгалтерському обліку не припиняється нарахування амортизації на період перебування такого обладнання у довгостроковому резерві з елементами консервації (без зміни встановленої потужності енергогенеруючого обладнання та включенням в мережу таких енергоблоків, в разі нагальної потреби впродовж 82 годин з моменту подачі відповідної команди з боку з боку державного підприємства, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно - технологічне) управління), платник податку має право здійснювати розрахунок амортизації відповідно до вимог п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу такого обладнання у податковому обліку.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.