Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.09.2018 р. № 3817/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.
Товариство повідомило, що є промисловим з основним зареєстрованим видом економічної діяльності - виробництво інших меблів (код 31.09 КВЕД), питома вага якого складає майже 90 відсотків загального річного доходу, та подає до органів Державної служби статистики України статистичні звіти промисловості: «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції» (форма № 1П-НПП), «Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (товарів, послуг) за видами (форма № 1-П) та «Звіт про економічні показники короткострокової статистики промисловості» (форма № 1-ПЕ).
Товариство, без надання підтверджуючих документів повідомило, що має у власності об’єкти нерухомості та запитує:
1) про наявність підстав для застосування норм пункту «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу до об’єктів нерухомості як єдиного майнового комплексу промислового підприємства (будівлі меблевого цеху, будівля компресорної, будівля трансформаторної підстанції, будівля котельної, будівля насосної стації з пожежним резервуаром, будівля складу негорючих будівельних матеріалів, будівля складу готової продукції, будівля адміністративно-виробничого призначення, адмінбудинок, будівля прохідної);
2) чи включати об’єкти нерухомості (частина будівлі складу готової продукції, частина будівлі адміністративно-виробничого призначення, адмінбудинок) на підставі п. «б» п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до об’єктів оподаткування Податком;
- чи відносяться до об’єктів оподаткування Податком на підставі пунктів «е» та «є» п.п. 14.1.129і п. 14.1 ст. 14 Кодексу об’єкти нежитлової нерухомості (будівля компресорної, будівля трансформаторної підстанції, будівля котельної, будівля насосної стації з пожежним резервуаром, приміщення котельні, будівля прохідної);
3) чи правомірне тлумачення норм п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14, ст. 266 Кодексу та норм Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200 (далі -Класифікатор), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, в розумінні положень, викладених у постанові Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок і пільг по сплаті земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (далі - Постанова № 483), що до об’єкту оподаткування Податком належать тільки ті будівлі промислового підприємства, які згідно з Класифікатором за класифікаційними ознаками належать до групи 122 «Будівлі офісні», до класу 1220 «Будівлі офісні», до підкласу 1220.5 «Адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств», а всі інші будівлі промислового підприємства не є об’єктом оподаткування Податком.
1. Пунктом «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Товариство не надало підтверджуючих документів про державну реєстрацію приналежних йому об’єктів нерухомого майна як єдиного майнового комплексу (п. З ст. 191 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.З ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом (п.2 ст.191 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі та невиробничі фонди (ст. 66 Господарського кодексу України).
Оскільки частина «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу передбачає виключення з об’єктів оподаткування Податком саме виробничих цехів, складських приміщень промислових підприємств, то для об’єктів цілісного майнового комплексу, які належать до невиробничих активів не вбачається підстав застосування норм частини «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу.
2. Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
До об’єктів нежитлової нерухомості належать:
- будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей (п. «б» п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
- господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п. «е» п.п. 14.1.129і п. 14.1 ст. 14 Кодексу);
- інші будівлі (п. «є» п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже об’єктом оподаткування Податком є всі об’єкти нежитлової нерухомості Товариства, крім визначених у п.п. 266.2.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу.
Визначення приналежності об’єктів нерухомості до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності із врахуванням класифікаційних ознак та головного функціонального призначення таких об’єктів нерухомості, згідно із Класифікатором, який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою.
Зокрема, зазначена Товариством «трансформаторна підстанція» належить до підкласу «Трансформаторні підстанції та підстанції магістральних ліній електропередачі» класу «Магістральні електропередачі» (2214) Класифікатора, а адмінбудинок - у підкласі 1220.5 «Адміністративно-побутові будівлі промислових підприємств» класу 1220 «Будівлі офісні» Класифікатора.
Ведення Класифікатора та право надання експертного висновку щодо приналежності об’єктів нерухомості до відповідного класу будівель або споруд здійснює Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України, до якого Товариству доцільно звернутись за отриманням такого висновку.
З огляду на викладене, Товариство при визначенні об’єктів нерухомості, які згідно з п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не включаються до об’єкта оподаткування Податком із використанням Класифікатора, має керуватися виключно вказаним у цьому пункті Кодексу переліком (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств), до якого відносяться об’єкти нерухомості, зазначені у класі 125 «Будівлі промислові та склади», власниками яких є промислові підприємства в значенні КВЕД, що використовують такі об’єкти нерухомості для провадження власної господарської діяльності.
За інші, приналежні Товариству, об’єкти нежитлової нерухомості у Товариства виникають податкові зобов’язання з Податку.
3. Приналежність того чи іншого об’єкту нерухомості до об’єктів оподаткування Податком визначається Кодексом.
Постанова № 483 визначає рекомендовану типову форму, систематизовану згідно з Класифікатором, за якою рішеннями органів місцевого самоврядування можуть встановлюватися ставки Податку.
Отже всі об’єкти нежитлової нерухомості Товариства, крім визначених у п.п. 266.2.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу, є об’єктом оподаткування Податком.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).