Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2018 р. № 3809/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 53
Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула
Ваше звернення від 29.06.2017 №2906/1 (вх. ДФС від
10.07.2017 № Г/2547) щодо включення до складу витрат
суму сплачених відсотків, які нараховані платнику
податків за користування кредитними коштами та з
урахуванням висновків Дніпропетровського окружного
адміністративного суду, викладених у постанові від
31.03.2016 (справа №804/16096/15), надає нову
індивідуальну податкову консультацію щодо практичного
застосування норм податкового законодавства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд
ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є
обов'язковим до виконання.
Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і
зборів регулюються Кодексом.
Відповідно до ст. 42 глави IV Господарського кодексу
України підприємництво - це безпосередня самостійна,
систематична на власний ризик господарська діяльність,
що здійснюється суб’єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і
соціальних результатів та одержання прибутку.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -
підприємцем від провадження господарської діяльності,
крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування,
регулюється ст. 177 Кодексу.
Так, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом
оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто
різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка
у грошовій та негрошовій формі) і документально
підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською
діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік
витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів
фізичною особою - підприємцем від провадження
господарської діяльності на загальній системі
оподаткування.
Відповідно до п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Кодексу до
переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з
отриманням доходів фізичною особою -підприємцем від
провадження господарської діяльності на загальній
системі оподаткування належить зокрема, вартість
придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом
товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Відповідно до п. 6 частини 1 ст. 43 Закону України
«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» №2664-111 від 12.07.2001 року
надання коштів у позику, в тому числі і на умовах
фінансового кредиту, серед інших є фінансовою
послугою.
Крім того, п. 14 частини 1 ст. 43 Закону України «Про
фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг» визначено, що до фінансових послуг
відносяться банківські та інші фінансові послуги, що
надаються відповідно до Закону України «Про банки і
банківську діяльність».
В свою чергу, Законом України «Про банки і банківську
діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III надані
наступні тлумачення термінів:
банк - юридична особа, яка на підставі банківської
ліцензії має виключне право надавати банківські
послуги, відомості про яку внесені до Державного
реєстру банків;
клієнт банку - будь - яка фізична чи юридична особа,
що користується послугами банку.
Згідно з частиною 1 ст. 49 Закону України «Про банки і
банківську діяльність» як кредитні в цій статті
розглядаються зокрема банківські послуги щодо
розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі
на поточні рахунки, коштів та банківських металів від
свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Таким чином, кредитування (тобто надання грошових
коштів в позику під проценти банківською або іншою
фінансовою установою) є банківською (фінансовою)
послугою, в якій банк виступає надавачем такої
послуги, а клієнт банку - є користувачем послуг банку.
Як вбачається із обставин, викладених у зверненні,
кредитні кошти залучаються підприємцем для придбання
товарів, які використовуються в господарській
діяльності. Тобто, оплата процентів, нарахованих на
кредитні кошти, що одержані від банку для закупівлі
товарів, які використовуються в господарській
діяльності, є вартістю придбаних банківських послуг,
прямо пов’язаних з господарською діяльністю
підприємця.
Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець на
загальній системі оподаткування може віднести до
складу витрат витрати по сплаті відсотків банку при
укладенні кредитних договорів з банками для потреб
фінансово - господарської діяльності фізичної особи -
підприємця за умови, якщо вони документально
підтверджені первинними документами; пов’язані з
отриманням доходів фізичної особи - підприємця;
фактично сплачені; товари (послуги) фактично отримано
фізичною особою - підприємцем.
Зазначаємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу
ця консультація, надана на виконання постанови
Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 31.03.2016 у справі №804/16096/15, має
індивідуальний характер та може застосовуватися
виключно фізичною особою - підприємцем «....».