Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо ведення інтегрованої картки платника (далі -ІКП) та застосування норм ст. 43 ПКУ, з урахуванням фактично викладених обставин в межах компетенції повідомляє наступне.
Пунктом 1 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016р. №755/28881 (далі Порядок №422) зазначено, що порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 розділу II Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові показники, які відображаються в ІКП, залежать від форми обліку відповідно до переліку форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі -Перелік форм ІКП).
Перелік форм ІКП затверджено наказом Державної фіскальної служби України від 10.04.2015р. №267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Наказ №267).
Відповідно до Наказу №267 облік платежів за кодом бюджетної класифікації 11010400 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата» (далі - 11010400_ в органах Державної фіскальної служби ведеться в розрізі платників за формою №15 та за актами перевірки за формою №06.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо ведення форм оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджених Наказом №267 форма інтегрованої картки платника за
№15 призначення для обліку сум платежів, за якими не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків), та обліку надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками згідно з переліком боржників.
Переліком форм ІКП визначено, що по платежу за кодом бюджетної класифікації 11010400 суми нарахувань, податкового боргу та переплати рахуються в оперативній звітності лише за актами перевірок за формою №06.
Відповідно до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби України (далі ДФС), за кодом бюджетної класифікації 11010400 у Вас відкрита ІКП за формою №15, ІКП за формою №06 відсутня.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до інформаційних баз даних ДФС, за кодом бюджетної класифікації 11010400 у Вас відкрита ІКП за формою №15, яка не містить сальдо розрахунків, нарахувань, податкового боргу, переплати.
Поняття помилково сплачених грошових зобов'язань визначено п.п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, згідно з яким помилково сплачені грошові зобов'язання слід розуміти як суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних або фізичних осіб, що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14ПКУ).
Підпунктом 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови та порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань встановлено ст. 43 ПКУ, згідно з якою однією з умов повернення є відсутність у такого платника податкового боргу. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації на звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
При встановленні дати виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми враховується також остання дата наявного нарахування з нульовим значенням.
Якщо за даними інтегрованої картки платника період часу між датою виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та датою подання платником заяви на її повернення не перевищує 1095 днів, то така сума підлягає поверненню з урахуванням вимог і у порядку, визначених ст. 43 ПКУ. У свою чергу перевищення 1095- денного строку є однією з можливих правомірних підстав для інформування платника податків про відмову у поверненні коштів.
Датою виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми - є фактична дата сплати (помилково та/або надміру сплаченої суми) та/або дата останнього наявного нарахування з нульовим значенням.
Пунктом 172.6 ст. 172 ПКУ передбачено повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату лише у разі не вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі - продажу, міни об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок.
Відповідно до Переліку форм ІКП, при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи платнику відкривається ІКП за кодом бюджетної класифікації 11010500 «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» (далі - 11010500).
Щодо застосування норм ст. 43 ПКУ повідомляємо наступне.
Відповідно до інформаційних баз даних ДФС за кодом бюджетної класифікації 11010500 наявна переплата 186,77 грн., суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб, які вказані у Вашому зверненні, за кодом бюджетної класифікації 11010400 перевищують 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Враховуючи вищенаведене та інформацію викладену у зверненні, у Вас відсутня підстава для декларування до повернення сум податку на доходи фізичних осіб та на застосування норм ст. 43 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |