Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2018 р. № 3837/М/99-99-13-03-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення, яке надіслане листом ГУ ДФС в Одеській області, і надає індивідуальну податкову консультацію щодо пільги зі сплати земельного податку власника земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельної частки (паю).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Кодексом.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 Кодексу).
Статтею 281 Кодексу передбачені пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 283 Кодексу).
Пунктами 281.1, 281.2 статті 281 Кодексу передбачено категорії фізичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, види використання земельних ділянок, їх межі граничних норм, на які поширюються пільги зі сплати земельного податку.
Враховуючи викладене, фізична особа - власник земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва (земельної частки (паю), звільняється від сплати земельного податку тільки за умови передачі земельної частки (паю) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Відповідно до статті 102 1 ЗКУ право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Також слід зазначити, що на ДФС покладено функцію контролю за справлянням земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Звільнення від сплати земельного податку за умови передачі земельної частки (паю) на умовах емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи до функцій контролюючих органів не відноситься.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.