Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2018 р. № 3850/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення Товариства щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.
Чи підлягають застосуванню у відповідності до вимог ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій при проведенні небанківською фінансовою установою операцій з приймання готівки для подальшого переказу, що являють собою операції з відправлення та виплати переказу отримувачу, якщо така небанківська установа отримала відповідну ліцензію на переказ коштів в національній валюті України та є учасником певної платіжної системи узгоджених Національним банком України у встановленому порядку, а оформлення касових операцій здійснюється на підставі касових документів на переказ, установлених такою платіжною системою?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.    
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка Дотримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються органом доходів і зборів (стаття 8 Закону № 265).
Так, пунктами 1 та 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення № 13), визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, в тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати. При цьому у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.    
Отже, у разі здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування використання РРО є обов’язковим.
Водночас згідно з пунктом 1 Постанови Національного банку України від
12.02.2013    № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
06.03.2013    за № 372/22904, операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу за допомогою Платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки (робоче місце працівника, облаштоване технічним пристроєм із відповідним програмним забезпеченням, який дає змогу працівникові сформувати електронний документ на переказ готівки на підставі відповідного паперового документа та забезпечує оброблення і передавання інформації до банку/платіжної організації платіжної системи в режимі реального часу) здійснюють виключно: банки, комерційні агенти банків-юридичні особи, які уклали агентські договори з банками, небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали ліцензію відповідного органу на переказ коштів і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи та здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених Національним банком України правил платіжної системи.
Таким чином, якщо операції з приймання готівки для подальшого її переказу здійснюються суб’єктом господарювання за допомогою зареєстрованої належним чином платіжної системи через пункти приймання готівки (робоче місце працівника, облаштоване технічним пристроєм із відповідним програмним забезпеченням, який дає змогу працівникові сформувати електронний документ на переказ готівки на підставі відповідного паперового документа та забезпечує
оброблення і передавання інформації до :;банку/платіжної організації платіжної системи в режимі реального часу), в цьому |випадку РРО не застосовується.
При цьому статтею 17 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем.
Разом з цим, суб’єкт господарювання може на добровільних засадах зареєструвати та використовувати у господарській діяльності РРО незалежно від сфери провадження такої діяльності.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію