Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2018 р. № 3867/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
г) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Отже, господарські операції вважаються контрольованими, якщо здійснюються, зокрема, між пов’язаними особами, одна з яких є нерезидентом.
Відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пов’язані особи - це юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням переліку критеріїв, визначених у цьому підпункті.
Зокрема, юридичні особи визнаються пов’язаними у разі якщо:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;
повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.
Таким чином, якщо юридичні особи відповідають хоча б одному з вказаних критеріїв, вони вважаються пов'язаними особами, а господарські операції резидента з таким пов’язаним нерезидентом визнаються контрольованими у разі їх відповідності критеріям, визначеним п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо фізична особа визнається пов'язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов'язаними між собою.
Крім того, за наявності обставин, зазначених в абзаці першому п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов'язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах «а» -«в» п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.
Відповідно до інформації, зазначеної у Вашому запиті, неможливо оцінити та визначити наявність або відсутність усіх критеріїв, встановлених п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у взаємовідносинах між Вашим Товариством та контрагентом, зокрема стосовно опосередкованого володіння корпоративними правами цих юридичних осіб третіми особами, наявності повноважень у цих або інших осіб щодо прийняття рішень про призначення (обрання) одноособових виконавчих органів юридичних осіб тощо.
Водночас, неможливо визначити наявність або відсутність ознак пов’язаності юридичних осіб у разі, якщо юридична особа - резидент має кредиторську заборгованість перед юридичною особою -- нерезидентом за
одержані від такого нерезидента товарно-матеріальні цінності, оскільки у Вашому зверненні недостатньо інформації щодо суті здійснених операцій, умов зовнішньоекономічних контрактів, терміну кредиторської заборгованості тощо.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.