Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2018 р. № 3852/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо застосування законодавства з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне спахування (далі - єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє наступне.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” (далі - Закон № 2464).
Частиною першою статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є зокрема роботодавці.
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку встановленими законодавством (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).
Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5, 5 і частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані, сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону № 2464).
В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок, виникає недоїмка.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464).
Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята статті 25 Закону № 2464).
Частиною шостою статті 25 Закону № 2464 передбачено, що у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.
Пільги щодо не застосування штрафних санкцій у разі сплати єдиного внеску на невідповідні рахунки чинним законодавством не передбачені.
Єдиний внесок незалежно від адміністратора засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням - на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного
страхування.
Згідно    з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України
від 26 листопада 2014 року № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) сума єдиного внеску, що сплачується платниками, зазначеними, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, розподіляється між фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування і
пенсійного страхування.
Отже, в результаті сплати єдиного внеску на неналежний рахунок відбувається не вірний розподіл сум єдиного внеску між фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного
страхування, що призводить до недоотримання зазначеного внеску фондами соціального або пенсійного страхування.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова
консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, жому надано таку консультацію.