Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2018 р. № 3893/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про плату за землю

Державна фіскальна служба України на звернення Підприємства щодо визначення обов’язку із плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Підприємство повідомило що термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного із Полянською сільською радою (далі - Рада), закінчився у 2018 року. Не зважаючи на неодноразові звернення Підприємства до Ради, щодо продовження строку дії договору оренди, на дату запиту додаткова угода не була укладена. Поряд з цим, Підприємство не повідомило про факт укладення акту про повернення земельної ділянки орендодавцю.
Підприємство запитує щодо наявності у нього обов’язку із сплати податкових зобов’язань з плати за землю, у період коли договір оренди фактично є не діючим.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).
Договірні відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» та договором оренди землі.
Відповідно до част. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З огляду на викладене та враховуючи, що Підприємство не повідомило про факт укладення акту про повернення земельної ділянки орендодавцю, ДФС вважає, що Підприємство повинно виконувати податкові зобов’язання за договором оренди, як таким, що поновлений за відсутності заперечень орендодавця та продовження користування Підприємством земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).