Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2018 р. № 3907/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо нарахування акцизного податку у зв’язку з відміною норм природного убутку нафтопродуктів та в межах компетенції повідомляє.
У зверненні зазначено, що Товариство є платником акцизного податку як особа, яка реалізує пальне. У зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 1066 «Про визнання деяких актів Української PCP такими, що втратили чинність, та актів Союзу PCP такими, що не застосовуються на території України» постанова Державного комітету СРСР щодо матеріально-технічного постачання від 26 березня 1986 року № 40 «Про затвердження природних норм убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні» (далі - Постанова) віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України у Товариства при зберіганні пального та торгівлі на АЗС виникають втрати пального у зв’язку з його випаровуванням.
При проведенні інвентаризації виникають різниці між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю палива. На обсяги втраченого пального Товариство складає акцизні накладні з типом причини «5» згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218 щодо порядку складання акцизних накладних.
При цьому Товариство зазначає, що сукупний обсяг реалізованого та втраченого пального не перевищує обсяги отриманого пального від постачальників, які є платниками акцизного податку.
Відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, які, зокрема, отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН).
Отже, у разі якщо обсяги реалізованого Товариством (в тому числі втраченого при зберіганні) пального не перевищує обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН, або ввезеного (імпортованого) на митну територію України пального, що засвідчені належно оформленою митною декларацією, то у Товариства не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Одночасно зазначаємо, що Державна фіскальна служба України реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи (п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236).
Формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі забезпечує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (п. З Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 208).
Міненерговугілля, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.
Враховуючи викладене, питання щодо набуття чинності нового нормативно-правового акту з цього питання належить до компетенції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.
При цьому слід зазначити, що Порядок організації та виконання робіт, пов’язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155.
Форму декларації акцизного податку, Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841) (далі -наказ № 14).
Положеннями Кодексу та наказом № 14 не передбачено відображення в декларації різниць між даними бухгалтерського та фактичного обліку наявності палива, пов’язаних з природним убутком нафтопродуктів та механізму їх нарахування.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.