Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2018 р. № 3877/ІПК/26-15-13-06-12

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс)розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку ведення платником єдиного податку - фізичною особою - підприємцем первинних документів, пов'язаних з отриманням товарів, робіт, послуг, порядкувикористання документів, створених в електронній формі, порядку використання електронного цифрового підпису, та в межах компетенції повідомляє.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).
Відповідно до підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (підпункт 296.1.2 пункту 296.1 статті 296 Кодексу).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставіпервинних документів, регістрів
бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 статті 44 Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менше 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 Кодексу) з дня подання податкової звітності для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Кодексу).
При заповненні податкової декларації платника єдиного податку -фізичної особи - підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм пункту 44.1 статті 44 Кодексу повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.
За незабезпечення зберігання первиннихдокументів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до пункту 121.1 статті 121 Кодексу, зокрема, незабезпечення платником податків зберіганняпервинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було
застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою: накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 297.3 статті 297 Кодексу платник єдиного податку виконує передбачені Кодексом функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При відсутностіпервинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені пунктом 127.1 статті 127 Кодексу, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податковоїперевірки, нараховується пеня згідно з пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу.
Питання ведення операцій з готівковими розрахункамирегулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України йід 29 грудня 2017 року № 148зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 148).
Згідно з пунктом 11 розділу II Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки у повній сумі. Оприбуткування готівки - це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку доходів, фіскальному чеку, розрахунковій квитанції (підпункт 18 пункту 3 розділу І Положення № 148).
До фізичних осіб - підприємців Положенням № 148 не встановлюються вимоги відносно оформлення касових операцій прибутковими і видатковими касовими ордерами. Також підприємці не ведуть і Касову книгу (абзац 4 пункту 39 Положення № 148).
Відповідно до пункту 2.14 Положення № 148 книга обліку доходів і витрат, книга обліку доходів - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат, книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України;
Оскільки, відповідно до пункту 39 розділу IV Положення № 148, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть, облік руху готівкових коштів здійснюється укнизі обліку доходів або у книзі обліку доходів і витрат на підставі первинних документів.
Також, при здійсненні платниками єдиного податку - фізичними особами - підприємцями операцій з готівковими розрахунками необхідно враховувати вимоги пункту 296.10 статті 296 Кодексу щодо застосування РРО.
Статтею 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436 -IV зі змінами та доповненнями (далі — ГКУ) визначено, що підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пункту 8 статті 19 ГКУ усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996)первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 статті 9 Закону №996).
В пункті 2 статті 9 Закону № 996 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені цим пунктом. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (далі - Положення № 88), первинними документами вважаються документи, створені у письмовій
або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2.3 Положення № 88 встановлено, що первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Також, пунктом 6.4 Положення № 88, передбачено, що первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
Відповідно до статті 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Статтею 8 Закону № 851, якою визначено правовий статус електронного документа, передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, та встановлено виключний перелік випадків, коли електронний документ не може бути застосований як оригінал.
Згідно статті 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон N 852).
Статтею 1 Закону № 852 визначено, що електронний цифровий підпис є різновидом електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувана.
Отже, електронний документ, який складено відповідно до вимог чинного законодавства, та який містить усі необхідні реквізити, має таку ж юридичну силу, як і документ, складений у паперовому вигляді.
При цьому, копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в
порядку, встановленому законодавством (стаття 7 Закону № 851).Перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису відповідно до статті 12 Закону №851.
Враховуючи вищезазначене, платники єдиного податку - фізичні особи -підприємці зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по інших податках і зборах - у разі їх сплати.
Допервинних документів, що підтверджують придбання товарів, робіт, послуг, зокрема, можуть належатитоварно - транспортні накладні, акти виконаних робіт, послуг, товарні чеки тощо.У кожному окремому випадку застосування того чи іншого первинного документу здійснюється залежно від виду проведеної господарської операції між суб’єктами господарювання.
Такі первинні документи, у тому числі електронні, зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
Водночас повідомляємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.