Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ПОЛТАВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2018 р. № 3856/В/16-31-13-02-21/ІПК

Головне управління ДФС у Полтавській області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло запит щодо сплати земельного податку фізичною особою - підприємцем — власником нежитлового приміщення, який є платником єдиного податку третьої групи та повідомляє наступне.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.
Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата, за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПКУ землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269,270 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 ПКУ).
Згідно з пунктом 287.1 статті 281 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права юристування земельною ділянкою.
При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за їмєльні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПКУ).
Відповідно до статті 81 ЗКУ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-гродажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами.
Статтею 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої с соби, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на жилий Судинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у гласності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її
частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення/
Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, вкпочаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (статті 125, 211 ЗКУ).
Щодо спрощеної системи оподаткування, то згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яках перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ).
Таким чином, якщо фізична особа - підприємець має земельну ділянку і земельна ділянка використовується шш для провадження підприємницької діяльності, то така особа (платник єдиного податку першої — третьої груп), з урахуванням підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 ПКУ, звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного пс датку.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником пс датків, якому надано таку консультацію.