Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.
Законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
Статтею 16 Закону № 2011 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі, зокрема, інвалідності військовослужбовців (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Крім того, ст. 16 Закону № 2011 визначено перелік осіб, яким призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Розмір, призначення і виплата одноразової грошової допомоги визначено статтями 16-2 - 16-3 Закону №2011.
Згідно з ст. 23 Закону № 2011 фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.
Пільги, компенсації та гарантії, передбачені Законом № 2011 надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Відповідно до п. 2 ст. 16 та п. 9 ст. 16 Закону № 2011 Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги, зокрема, військовослужбовцям здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями (п. 12 Порядку).
При цьому фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до ст. 23 Закону № 2011 (п. 16 Порядку).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV Кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, сума державної допомоги, яку отримує платник податку з бюджетів згідно із законом (п.п. 165.1.1 п. 165.1ст. 165 Кодексу).
Отже, якщо виплата одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності військовослужбовцю здійснюється відповідно до Закону № 2232 та Закону № 2011 з урахуванням вимог п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то такі виплати не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |