Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2017 р. № 2855/ІПК/19-00-12-03-28

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення щодо оподаткування операцій з реорганізації підприємства шляхом виділу та передачі частини майна до статутного капіталу нової юридичної особи та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо оподаткування податком на прибуток операції з передачі об’єкта нерухомого майна до статутного капіталу нової юридичної особи у разі виділу підприємства шляхом реорганізації.

Відповідно до ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п.          40 Методичних рекомендацій з

бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561).

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов’язаних з вибуттям основних засобів (п. 45 методичних рекомендацій).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Отже, якщо платник податку, який передає основні засоби за розподільчим балансом до статутного фонду іншої юридичної особи, утвореної

в процесі реорганізації шляхом виділу, списує їх з балансу і при визначенні фінансового результату до оподаткування включає суму залишкової вартості таких основних засобів до складу витрат, то такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості цих засобів, визначеної відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості таких об’єктів основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу.

У разі, якщо платник податку не включає до витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування суму залишкової вартості основних засобів, що передаються новоствореній юридичній особі, то у такого платника податку зазначені різниці не виникають.

Відповідно до п. 4 ст.57 Господарського кодексу України статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Підприємство, що отримує основні засоби до статутного капіталу, відповідно до її. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО 7) визнає їх активами за первісною вартістю, що дорівнює погодженій засновниками (учасниками) підприємства справедливій вартості з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів, інших витрат, що безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою тощо).

Щодо порядку оподаткування ПДВ операції з реорганізації підприємства шляхом виділу та передачі частини майна до нової юридичної особи.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване щ митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом 14.1,202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів

операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

Відповідно до п.п. 196,1.7 п, 196.1 ст. 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом «а» п. 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.. 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п, 196.1 ст. 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Пунктом 199.1 ст. 199 Кодексу визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. При цьому правила ст.199 Кодексу не застосовуються, зокрема, у разі проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу (п. 199.6 ст. 199 Кодексу).

Отже, операції з передачі майна платника податку до статутного фонду іншого платника податків у разі реорганізації, зокрема шляхом виділення, при передачі частини майна за розподільчим балансом до нової юридичної особи, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

З!