Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2018 р. № 3942/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом резиденту та постійним представництвом нерезидента резиденту послуг, перерахованих у зверненні, як на митній території України, так і за межами митної території України, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до піни товарів/послуг.
Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ). При цьому продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у підпункті 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ, є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, зокрема послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном (підпункт «г» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, зазначених у підпункті 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном, зокрема:
послуг з підготовки та проведення будівельних робіт (підпункт «б» підпункту 186.2.2 пункту 186.2 розділу V ПКУ);
інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується (підпункт «в» підпункту 186.2.2 пункту 186.2 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання, зокрема консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (підпункт «в» пункту 186.3 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Правила формування податкових зобов’язань встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.
Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Разом з цим згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема, постійне представництво. Під постійним представництвом розуміється постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (підпункт 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
При цьому згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Щодо питання 1
У разі,    якщо безпосередньо нерезидент (а не його постійне представництво, зареєстроване як платник ПДВ)    здійснює операції з
постачання послуг резиденту-платнику ПДВ, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (резидент-платник ПДВ) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку на митній території України), та відповідно отримувач послуг (резидент-платник ПДВ) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.
У разі,    якщо безпосередньо нерезидент (а не його постійне представництво, зареєстроване як платник ПДВ)    здійснює операції з
постачання послуг резиденту-платнику ПДВ, які не зазначені у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце реєстрації їх постачальника (нерезидента), а саме територія, що знаходиться за межами митної території України.
Щодо питання 2
У разі, якщо здійснюються операції з постачання послуг, зазначених у підпункті 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном, то місцем постачання таких послуг є місце їх фактичного постачання. Якщо такі послуги фактично постачаються на митній території України, то відповідно операції з їх постачання є об’єктом оподаткування ПДВ.
У разі, якщо здійснюються операції з постачання послуг, зазначених у підпункті 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема послуг з підготовки та проведення будівельних робіт інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, то місцем постачання таких послуг є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується. Якщо фактичним місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, є митна територія України, то відповідно операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.
У разі, якщо безпосередньо постійне представництво нерезидента, яке зареєстровано як платник ПДВ, здійснює операції з постачання послуг
резиденту-платнику ПДВ, місцем постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено митну територію України, то операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, та відповідно у постійного представництва нерезидента виникає обов’язок щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такими операціями, незалежно від форми грошових розрахунків.
Разом з цим повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
Також інформуємо, що класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДФС, а тому з питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг рекомендуємо звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є центральним органом виконавчої влади у сфері формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю.