Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.09.2018 р. № 4015/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит ТОВ (далі - Товариство) щодо надання податкової консультації стосовно питань віднесення господарської діяльності з реалізації пального через АЗС до визначення акцизного складу, передбаченого ст. 230 Кодексу, та повідомляє таке.

Як зазначено у запиті, Товариство здійснює діяльність пов’язану із роздрібною реалізацією (купівлею-продажем) пального через АЗС, які обладнані касовим апаратом, та заправочними колонками, які обладнані опломбованими лічильниками реалізованого пального.

Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, зокрема де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу (п. 14.1.6. ст. 14 Кодексу).

Таким чином, якщо платник податків надає іншим особам послуги зі зберігання, навантаження-розвантаження пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), він повинен створити акцизний склад незалежно від того, хто є власником пального.

Розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, зокрема, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 230.1 статті 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Порядок).

Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з незблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками (п. З Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами»).

Отже, на АЗС проходять операції навантаження-розвантаження, зберігання пального, що водночас підпадає під визначення акцизного складу відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та на якому згідно п. 4 Порядку повинен вестись в Реєстрі за кожним розпорядником акцизного складу облік обсягу обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД по резервуару.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.