X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.09.2018 р. № 4020/ІПК/02-32-12-01

Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення приватного підприємства щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з продажу земельної ділянки та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 Кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 Кодексу).

Як зазначено у зверненні, платник податків (далі - Особа), здійснює продаж складського приміщення та земельної ділянки, на якій знаходиться вказаний об’єкт нерухомості.

Для практичного застосування норм підпункту 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 Кодексу щодо порядку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомості слід враховувати наступне.

Діюче законодавство передбачає звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92 (зареєстровано в Мін'юсті України 18.05.2000р. за № 288/4509), зі змінами та доповненнями. Згідно з п. 7 цього Положення придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю, що складається із сум, сплачених постачальникам та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків), інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.
Земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом, згідно з п. 5 Положення (стандарту) 7, класифікуються як основні засоби (підгрупа 5.1.1 групи 5.1 "Основні засоби").

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. № 291 (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 893/4186), зі змінами та доповненнями, для обліку наявності земельних ділянок призначено рахунок 101 «Земельні ділянки»; для обліку будівель, споруд, їх структурних компонентів - рахунок 103 «Будівлі і споруди», за дебетом яких відображаються зарахування вказаних активів на баланс підприємства за первісною вартістю; за кредитом — їх вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі, ліквідації або невідповідності критеріям визнання активом, сума уцінки основних засобів тощо.

Підсумовуючи викладене, якщо при визнанні земельної ділянки активом (при зарахуванні земельної ділянки на баланс Особи), така земельна ділянка була визнана окремим об’єктом основних засобів та обліковувалась на окремому рахунку за первісною вартістю, що підтверджується регістрами аналітичного обліку основних засобів, операція з продажу такої земельної ділянки звільняється від оподаткування ПДВ.

Якщо при зарахуванні на баланс складського приміщення до його первісної вартості було включено вартість земельної ділянки, на якій вказаний об’єкт був розташований, операція з продажу земельної ділянки, яка знаходиться під складським приміщенням та обліковується у його вартості, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.