Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2018 р. № 4041/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації
1691

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) банком - платником податку, що перебуває у стадії ліквідації, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі -ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ. Зокрема, ПКУ визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Отже, ПКУ є спеціалізованим нормативно-правовим актом у сфері справляння податків і зборів.

Разом з цим ПКУ не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (пункт 1.3 статті 1 розділу І ПКУ).

Будь-які питання оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу І ПКУ).

Слід зазначити, що у разі, якщо правила та положення інших актів суперечать правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються правила та положення, визначені ПКУ (пункт 5.2 статті 5 розділу І ПКУ).

Отже, будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, що перебувають у стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), регулюються виключно ПКУ та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений ПКУ.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 розділу II ПКУ обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи визнається податковим обов’язком.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Таким чином, особа, зареєстрована платником податку на додану вартість, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, визначає за такими операціями податкові зобов’язання з податку та складає податкову накладну за такою операцією у загальновстановленому порядку, яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

При цьому ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податку на додану вартість банками, які перебувають у стадії ліквідації.

Щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних слід зазначити, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН.

З 1 липня 2015 року працює система електронного адміністрування ПДВ. Реєстрація податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015, в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму, яка визначається згідно з пунктом 200-1.З статті 200-1 розділу V ПКУ.

Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

• отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених, починаючи з 01.07.2015, на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН;
• сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів, починаючи з 01.07.2015;
• поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Податкова накладна, складена та не зареєстрована в ЄРПН (у тому числі у зв’язку з недостатністю реєстраційної суми), включається платником податку до складу податкових зобов’язань та відображається у податковій звітності з ПДВ у тому звітному (податковому) періоді, в якому здійснено господарську операцію, не залежно від факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Отже, при здійсненні операції з постачання товарів/послуг у платника податку - продавця (у тому числі банку, що перебуває у стадії ліквідації) таких товарів/послуг, виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної за такою операцією. При цьому у разі, якщо на дату реєстрації податкової накладної в ЄРПН у Платника податку - продавця реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній, то такий платник має можливість збільшити реєстраційну суму за рахунок перелічених вище шляхів (механізмів).

При цьому підставою для платника податку - покупця на включення суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, до складу податкового кредиту є виключно зареєстрована в ЄРПН податкова накладна або інші документи визначені пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

У разі порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення ДФС документальної перевірки продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією. Термін проведення перевірки -протягом 90 календарних днів з дня надходження заяви зі скаргою платника - покупця товарів/послуг.

Разом з тим така заява не є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.