Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист щодо оподаткування операцій з надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного договору, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Передача майнових прав здійснюється відповідно до ліцензійних договорів. Статтею 1109 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) визначено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та іншого закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на територію України та з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що для операцій з постачання програмної продукції тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., запроваджено пільговий режим оподаткування ПДВ, згідно з яким звільняються від оподаткування податком операції' з постачання програмної продукції.
Для цілей цього пункту Кодексу до програмної продукції належать: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.
Операція з отримання програмної продукції від нерезидента, а також з подальшого її постачання від резидента резиденту звільняється від оподаткування, як це передбачено пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції викладено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міндоходів від 07.10.2013 N 536.
Водночас підпунктом 196.1.6 статті 196 Кодексу передбачено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції, зокрема, з виплат дивідендів, роялті в грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом.
При цьому підпунктом 14.1.225 статті 14 Кодексу визначено, що роялті -це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;
за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, в користування, володіння та/або розпорядження особи;
Таким чином, якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції не обмежені функціональним призначенням такої продукції та її відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання, то отримання платежу як винагороди за надання вказаного права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції (комп’ютерної програми) не буде вважатися роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
Разом з тим, повідомляємо, що інформації викладеної у зверненні, недостатньо для надання вичерпної індивідуальної податкової консультації з порушених питань, тому цей конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує аналізу документів і матеріалів в межах податкової перевірки, що дозволить ідентифікувати предмет запиту більш детально.
Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено підпунктом 141.4 статті 141 Кодексу.
Згідно з підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними статтею 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.
Відповідно до абзацу «в» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу до доходів які підпадають під оподаткування пункту 141.4 статті 141 Кодексу належать роялті.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Кодексу).
Поряд з цим, відповідно до пункту 3.2 статті 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, якщо при виплаті доходу нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору, то кваліфікація платежу за користування програмною продукцією здійснюється відповідно до положень такого міжнародного договору.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |