Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо оподаткування доходу у вигляді вартості успадкованого майна і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи -резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу.
Пунктом 174.1 ст. 174 Кодексу визначено, що об’єкти спадщини платника податку з метою оподаткування поділяються, зокрема, на об'єкт нерухомості, готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах.
При цьому, за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст.174 Кодексу).
Зокрема, членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Водночас, за ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу оподатковуються будь-які об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-які об'єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст.174 Кодексу.
Згідно з п.п. 174.3 ст. 174 Кодексу дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
Також об’єктом оподаткування військовим збором є дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку-резидентом від спадкодавця-резидента оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою та звільняється від оподаткування військовим збором.
Водночас, дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
Статтею 179 Кодексу встановлено порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) відповідно до п. 179.2 якої обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст.174 Кодексу.
Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Кодексу нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку. При цьому у такому податковому розрахунку обов'язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником податку, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу.
Слід зазначити, що п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, яке затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 395/2011, Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері нотаріату, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II наказу Мін’юсту України від 22 лютого 2012 року № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |