Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 крім доходу, зазначеного у п.п. 165.1.2 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).
Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець (крім операцій з цінними паперами, визначеними у п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.
Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 затверджено Методику визначення інвестиційного прибутку
професійним торговцем цінними паперам при виконанні ним функцій податкового агента (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.3 Методики податковий агент вживається у значенні терміна «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб», наведеному в п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податків.
Договір - це договір на брокерське обслуговування, договір про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти (договір про управління), договір комісії, договір доручення, договір купівлі-продажу, договір міни, а також будь-який інший договір, що укладається платником податків з торговцем цінними паперами відповідно до закону та передбачає здійснення операцій з цінними паперами чи деривативами.
Операції з цінними паперами - це дії платника податків та торговця цінними паперами за рахунок та в інтересах такого платника податків на підставі договору, укладеного з платником податків, які приводять до набуття чи припинення платником податків прав власності на цінні папери.
За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податків у такому році, та суми податку та збору з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку та збору протягом року. Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року у зв'язку з виконанням або розірванням договору (договорів), укладеного (укладених) з платником податків, інвестиційний прибуток було розраховано, а податок та збір утримано і сплачено до бюджетів у повному обсязі (п. 2.13 Методики).
Зауважуємо, що відповідно до п. 36.3 ст. 36 Кодексу податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Разом з тим відповідно до п. 2.15 Методики у разі якщо у зв'язку з недостатністю наявних коштів платника податків податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку та/або збору, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату виконання чи розірвання договору або за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата виконання чи розірвання договору, або за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податків на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених у пунктах 2.17, 2.18 розділу II Методики. У такому разі сплата
податку та/або збору в сумі, якої не вистачає, здійснюється платником податків самостійно за результатами подання річної податкової декларації.
Враховуючи вищевикладене, при здійсненні фізичною особою операцій з торгівлі цінними паперами, які відповідно до вимог законодавства провадяться за участю торговця цінними паперами, податковим агентом є такий професійний торговець, який повинен виконати всі функції податкового агента, встановлені Кодексом, у т.ч. утримати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до бюджету у повному обсязі.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) (далі - податковий розрахунок ф. № 1ДФ), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок).
Згідно з п 1.2. Порядку податковий розрахунок - це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Порядок заповнення, зокрема, граф За «Сума нарахованого доходу», З «Сума виплаченого доходу», 4а «Сума нарахованого податку», 4 «Сума перерахованого податку» та рядка «Військовий збір» регулюється розділом III Порядку.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |