Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2018 р. № 4150/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо нарахування амортизації у податковому обліку на основні засоби у вигляді сонячної електростанції (наземні конструкції) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства    відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу.

Згідно з п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів    відповідно до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, пп. 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що амортизація -систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

У податковому обліку амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Згідно з Державним класифікатором України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Держстандарту України від 19.08. 1997 № 507 (далі - КОФ), який призначений, зокрема, для визначення норм амортизації основних фондів та віднесення амортизаційних відрахунків на витрати виробництва, споруди електростанцій та підприємств електро - і теплоенергетики відносяться до групи основних фондів «будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої».

Для цілей податкової амортизації групи основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку, визначені у п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Зокрема, мінімально допустимі строки корисного використання для групи основних засобів «Споруди» (група 3) встановлені терміном 15 років.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.