Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2018 р. № 4164/ІПК/19-00-12-03-25

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення щодо визначення вартості основного засобу, класифікації програмного забезпечення, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби -матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу до 4 групи основних засобів та інших необоротних активів «Машини та обладнання» відносяться електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначено, що до 5 групи нематеріальних активів відноситься - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.

Отже, у податковому обліку витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996 - XIV).

Отже, за роз'ясненнями з питань включення до вартості основних засобів ( будівлі) сплачених зборів та правомірності віднесення до основних засобів придбаного програмного забезпечення ( програма «Медок», програма «1 с: бухгалтерія», доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.