X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2018 р. № 4235/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість


Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ та порядку формування податкового кредиту у разі виплати постачальником продукції винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) дилерам та дистриб’юторам за досягнення відповідних показників, спрямованих на стимулювання збуту продукції, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, підприємство здійснює оптову торгівлю товарами через дилерські мережі. При цьому за досягнення відповідних показників (виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів та рекомендованих цін, досягнення певних обсягів продажу), спрямованих на стимулювання збуту продукції, підприємство сплачує дилерам та дистриб’юторам (далі - покупці) винагороду (мотиваційні та стимулюючі виплати).
Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Одним із методів, які використовуються постачальниками для просування товарів на ринку, є сплата мотиваційних та стимулюючих виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь суб’єктів господарювання, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут, що є винагородою за досягнення певних економічних показників такими суб’єктами господарювання у межах своєї основної діяльності та сприяють пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулюють просування товарів у каналах дистрибуції.    
Згідно з підпунктом 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.
Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (винагороди), які сплачуються постачальником покупцям, зокрема, за виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів та рекомендованих цін, досягнення певних обсягів продажу, спрямовуються на стимулювання збуту продукції, такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг.
Отже, при виплаті постачальником винагороди покупцю за досягнення відповідних показників (виконання узгодженого плану закупівель, дотримання асортименту товарів та рекомендованих цін, досягнення певних обсягів продажу), об’єктом оподаткування ПДВ є маркетингові послуги, які надаються покупцем постачальнику, а мотиваційні та стимулюючі виплати, що сплачуються таким постачальником покупцю, в свою чергу є компенсацією вартості таких послуг.
Таким чином, покупець при отриманні від постачальника винагороди (мотиваційних та стимулюючих виплат) за досягнення відповідних показників зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з суми отриманої винагороди, скласти податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
У постачальника при виплаті мотиваційних виплат покупцю, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу, виникає право на формування податкового кредиту (за умови реєстрації в ЄРПН податкової накладної, складеної покупцем).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.