Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.09.2018 р. № 4239/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання туристичним агентом туристичних послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагентської діяльності визначено статтею 207 Кодексу.
Відповідно до пункту 207.1 статті 207 Кодексу, туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.
Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом, є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.5 статті 207 Кодексу).
Згідно з пунктом 207.7 статті 207 Кодексу до бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 - 207.5 статті 207 Кодексу, застосовується ставка податку, визначена у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 Кодексу, а саме 20 відсотків від бази оподаткування.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу встановлено, що податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.
Отже, за операціями з постачання туристичних послуг, які здійснюються туристичним агентом, нараховується податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків бази оподаткування, якою відповідно до пункту 207.5 статті 207 Кодексу є винагорода, яка сплачується такому агенту туристичним оператором та/або іншими постачальниками послуг, та сума такого податку додається до бази оподаткування, а не вираховується з неї.
Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені Кодексом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.