Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2018 р. № 4269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок формування податкового кредиту

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 183.15 статті 183 ПКУ у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну фінансову політику.
У разі зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку платник податку подає відповідно до пункту 183.7 статті 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку.
Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 розділу. IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами і доповненнями (далі -Положення №    1130), для перереєстрації платник ПДВ подає до
контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 розділу IV Положення № 1130 до дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі зміни не пов’язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення або пов’язані з перетворенням юридичної особи у випадку, визначеному підпунктом 1 пункту 3.15 розділу III Положення № 1130, а також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця при використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає одночасно нове та попереднє
найменування (прізвище, ім’я, по батькові).
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі -ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються ст.201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за №137/28267.
Так, підпунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено обов’язкові реквізити податкової накладної, до яких, зокрема, належить повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг.
Таким чином, реквізит назва покупця (отримувача) товарів/послуг, який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.
Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених п.201.1 ст.201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді, як визначено п.201.10 ст.201 ПКУ.
Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені ст.198 та ст.201 ПКУ.
Згідно з п.п.«а» п. 198.1 ст.198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, як визначено п.201.10 ст.201 ПКУ.
Тобто, враховуючи норми ст.198 та п.201.10 ст.201 ПКУ покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної за такою операцією, за допомого якої можливо
ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму пдв, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах визначених п.201.1 ст.201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.
Таким чином, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.
При цьому, відповідно до п. 192.1 ст.192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг складається розрахунок коригування до податкової накладної.
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Так, відповідно до п.6 розд.ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.