Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2018 р. № 4280/10/26-15-12-03-11-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло листи про надання індивідуальної податкової консультації щодо подання уточнюючих розрахунків при проведенні самостійного коригування податкових зобов'язань для цілей трансфертного ціноутворення, якщо сплинув строк позовної давності для такої звітності, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до п.п. 39.5.4.1 п.п. 39.5.4 п. 39.4 ст. 39 Кодексу у разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Згідно з п. 48 підрозділу 10 розділу XX Кодексу визначено, що самостійне коригування, передбачене п.п. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 та 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст. 39 Кодексу в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов'язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 та 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності).
Сума податкового зобов'язання, розрахованого за результатами самостійного коригування, підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 Кодексу (п.п. 39.5.4.2 п.п. 39.5.4 п. 39.4 ст. 39 Кодексу).
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі -Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897, із змінами і доповненнями.
Додаток ТЦ «Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення» до Декларації (далі - Додаток ТЦ) подається у разі проведення платником податку самостійного коригування відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.4 ст. 39 Кодексу.
Додаток ТЦ до Декларації може подаватись платником податку як звітний (звітний новий), так і як уточнюючий.
Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності, платником податку здійснюється відповідно до норм ст.50 Кодексу.
Відповідно до абзаців 1, 2 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він
зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з п.п. «а» п. 50.1 ст. 50 Кодексу платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.
Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 ст.44 Кодексу, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Пунктом 102 ст. 102 Кодексу встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Отже, термін 2555 днів встановлений для зберігання документів та проведення перевірки контролюючим органом з питання трансфертного ціноутворення.
Відповідно до п. 46.4 ст.46 Кодексу якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої
влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання при проведенні самостійного коригування податкових зобов'язань для цілей трансфертного ціноутворення, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу має право надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік з доповненням, складеним за довільною формою та зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.