Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2018 р. № 4315/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Податкова консультація Про порядок проведення реорганізації (перетворення) платника єдиного податку 4 групи

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливих правових наслідків під час та після проведення реорганізації (перетворення) Підприємства (платника єдиного податку четвертої групи) в Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам ПКУ та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XII ПКУ (пункт 291.3 статті 293 ПКУ).
В той же час до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (підпункт 4 пункту 291.4 статті 294 ПКУ).
Якщо сільськогосподарський товаровиробник створюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма про дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва поширюється на:
- всіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділення;
- особу, утворену шляхом перетворення (підпункт 291.4.3 пункту 291.4 статті 294 ПКУ).
Зокрема, сільськогосподарський товаровиробник, створений шляхом перетворення платника податків, може бути платником податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків (підпункт 291.4.5 пункту 291.4 статті 291 ПКУ).
Крім того, підпунктами 295.9.3, 295.9.4 та 295.9.5 пункту 295.9 статті 295 ПКУ передбачений порядок сплати податку для платників, утворених протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок та порядок подання платниками, що припиняються та новоутвореними, податкових декларацій з податку.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту
298.8 статті 298 ПКУ. Зокрема для сільськогосподарських товаровиробників, утворених протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення порядок надання пакету документів для набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи передбачений підпунктом 298.8.2 пункту 298.8 статті 298 ПКУ.
Пунктом 299.10 статті 299 ПКУ визначені умови, за наявністю яких, за рішенням контролюючого органу може бути анульована реєстрація платником єдиного податку, проте випадок припинення юридичної особи шляхом перетворення не підпадає під дію вимог зазначеного пункту.
Відповідно до вимог пункту 292-1. 1 статті 292.1 ПКУ однією з умов перебування сільськогосподарських товаровиробників на спрощеній системі оподаткування є наявність земельних ділянок, оскільки об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду. Земельні ділянки можуть перебувати у власності сільськогосподарського товаровиробника або надаватись йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Згідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі -Земельний кодекс).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі статтею 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (стаття 211 Земельного кодексу). При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (пункт 1 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве
самоврядування в Україні»).
Отже, площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 183.17 статті 183 ПКУ особа, утворена у результаті реорганізації платника ПДВ (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ та Положенням, у тому числі у разі коли до особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.
Пунктом 3.15 розділу III Положення встановлені особливості реєстрації платником ПДВ особи, утвореної шляхом перетворення платника ПДВ, а саме:
1) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації платника ПДВ -юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, то реєстрація платником ПДВ новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними цим Положенням;
2) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, одночасно подає контролюючому органу заяви про реєстрацію її платником ПДВ та про анулювання такої реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником. ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання такої реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру відповідних записів.
Отже дата реєстрації платником ПДВ новоутвореної особи формується в залежності від дати її державної реєстрації та у разі подання такою особою відповідної заяви (заяв) у встановлений законом строк.
Якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до ^контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.
Згідно з підпунктом «б» пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація платника податку діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться
шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених ПКУ.
Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПКУ, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Додатково інформуємо, що згідно з пунктом 198.7 статті 198 ПКУ сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:
приєднання, злиття, перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства, поділу,
виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється за умови підтвердження суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, який реорганізується, документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до статті 200-1 ПКУ система електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку сум податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та інші показники, які враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПКУ.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 16.10.2014 № 569, далі - Порядок).
Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Так, відповідно до пункту 4 Порядку та пункту 200-1.2 статті 200-1 ПКУ встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в СЕА ПДВ. Закривається електронний рахунок у разі анулювання реєстрації платника податку (пункт 7 Порядку).
Відповідно до пункту 200-1.8 статті 200-1 ПКУ та пункту 7 Порядку, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку), а реєстраційна сума (ліміт) не поновлюється.
Таким чином, реорганізація юридичної особи без анулювання реєстрації платника ПДВ не впливає на складові формули, визначеної пунктом 200-1.З статті 200-1 Кодексу.
Що стосується подання податкової декларації з плати за землю.
Згідно з підпунктом 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу.
Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 ПКУ).
Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України.
Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.