Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2018 р. № 4311/ІПК/19-00-12-02-03

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення Підприємства щодо застосування спрощеної системи оподаткування та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи, планує розмістити депозит у банку та запитує, чи розглядається отримання доходу у вигляді відсотків, нарахованих на суму депозиту, як діяльність, не зазначена у реєстрі платників єдиного податку згідно з п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу, чи включатиметься сума повернутого депозиту з нарахованими відсотками до бази оподаткування єдиним податком.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для юридичної особи -платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Підпунктом 14.1.44 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що депозит (вклад) - це кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк або на вимогу та під процент на умовах видачі на першу вимогу або повернення зі спливом встановленого договором строку. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.

Згідно з п. 1.2 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 зі змінами та доповненнями (далі - Положення), договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу (вклад (депозит) на вимогу) або на умовах повернення вкладу (депозиту) зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад (депозит)).

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб, крім випадків, передбачених законодавством України (п. 3.1 глави 3 Положення).

Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку) (п. 292.13 ст. 292, пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу), який здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або
іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Повернені банком з депозитного на поточний рахунок юридичної особи кошти не призводять до зростання власного капіталу юридичної особи.

Таким чином сума коштів, повернена банком юридичній особі - платнику єдиного податку третьої групи з власного депозитного рахунку на поточний рахунок, не є доходом такої юридичної особи - платника єдиного податку, проте проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку включаються до доходу юридичної особи.

Частиною сьомою п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 Кодексу передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку.

Господарська операція з розміщення депозитів, яка не має постійного характеру, не є підставою для переходу Підприємства на загальну систему оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.