Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2018 р. № 4331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з міжнародного перевезення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює діяльність з надання транспортно-експедиторських послуг в межах договорів на перевезення вантажів за міжнародними маршрутами, у тому числі із залученням до надання таких послуг третіх осіб - перевізників. Перевезення здійснюється одним з таких перевізників, який є нерезидентові, повністю за межами митної території України, іншим перевізником, який є резидентом*: але не є платником ПДВ, - з території іноземної держави на митну територію України.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 №. 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №. 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

За договором ; транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

При цьому, відповідно до статті 4 Закону № 1955-ІV експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними г компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати .експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою.

Пунктом 186.4 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги з перевезення надаються перевізником-резидентом, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалбжно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Якщо послуги перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської - діяльності нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізний документом. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародні автомобільні накладні (CMR).

При отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб'єкт господарювання).

У разі, якщо залучені експедитором перевізники не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор складає податкову накладну лише на вартість своєї винагороди.

Таким чином, вартість послуг з перевезення, які надаються перевізником-нерезидентом та не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість, та вартість послуг з перевезення, які надаються перевізником-резидентом, який не є платником ПДВ, не збільшують базу оподаткування
ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику. При цьому експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ лише виходячи з вартості послуг транспортного експедирування, та на дату визначення таких податкових зобов’язань повинен скласти відповідну податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін. Така податкова накладна складається незалежно від того,' замовнику - платнику чи не платнику ПДВ надаються такі транспортно-експедиторські послуги.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610. Дана Узагальнююча податкова консультація на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.