Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2018 р. № 4333/6/99-99-01-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення ТОВ щодо застосування податкового законодавства за операціями з придбання юридичною особою - резидентом України корпоративних прав юридичних осіб - нерезидентів, що володіють частками у статутному капіталі іншого українського підприємства, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами;

Згідно з п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розд. III Кодексу (п.п. „є” п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже, резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату з доходу за операцією з придбання у нього корпоративних прав, має утримати податок з прибутку від такої операції за правилами, визначеними п.п. 141.4.2
п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями
міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження корпоративних прав розраховується згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Пунктом 2 ст. 13 „Доходи від відчужування майна” Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 12.07.1996, яка набрала чинності 02.11.1996, визначено, що „доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування акцій (інших ніж акції, що котируються на фондовій біржі) або інших прав в компанії, що є резидентом другої Договірної Держави (включаючи товариство, що розглядається як корпоративне об’єднання для цілей оподаткування в Державі, резидентом якого воно є), і вартість цих акцій і прав одержується в основному від нерухомого майна, розташованого в другій Державі, можуть оподатковуватись у тій другій Договірній Державі. Для цілей цього пункту термін „нерухоме майно” не включає майно, яке використовується компанією тільки при здійсненні її промислової, комерційної, сільськогосподарської діяльності або наданні професійних послуг”.

„Доходи від відчужування будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у пунктах 1, 2, 3 і 4 цієї статті, оподатковуються тільки у тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно” (п. 5 ст. 13 Конвенції).

Виходячи зі змісту звернення, можливо зробити висновок, що у випадку, який розглядається, не виконуються умови, визначені п. 2 ст. 13 Конвенції (принаймні щодо одного з резидентів Нідерландів - власника корпоративних прав, які відчужуються), і, відповідно, такий випадок підпадає під дію п. 5 ст. 13 Конвенції.

Отже, доходи резидента Нідерландів від відчуження корпоративних прав інших, ніж ті, на які поширюється дія п. 2 ст. 13 Конвенції, підлягають
оподаткуванню у країні, резидентом якої є особа, що відчужує такі корпоративні права, тобто у Королівстві Нідерландів.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).