X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2018 р. № 4367/Я/99-99-08-02-01-14/ІПК

Про реєстрацію та використання портативних реєстраторів розрахункових операцій

Державна фіскальна служба України розглянула запит щодо реєстрації та використання портативних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО), і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), повідомляє таке.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Кодексу, заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні
товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО не застосовується, якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Враховуючи зазначене, у разі якщо споживач здійснив оплату за товар та має розрахунковий документ встановленої форми, то у місці отримання такого товару РРО не застосовується. Наприклад, сплату за товар (плитка, цемент, будівельні суміші тощо) проведено у бухгалтерії або магазині, а отримання або відпуск (відвантаження) здійснюється зі складу (тощо).

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Підпунктом 3.1.14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 передбачено, що реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору    на підставі ознайомлення покупця з описом товару,
наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Отже, у разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем Роrtmone, Ligрау тощо, суб’єкт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон.

Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким Проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, звертаємо увагу, що у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником) як наявність товару, так і його кількість. А також з’ясовують форму та час оплати.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

У разі якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію товарів на виставках, ярмарках або інших видах господарських нестаціонарних об’єктах
(виїзна торгівля), то такий РРО можливо реєструвати на юридичну адресу. При реєстрації РРО у пункті 3 Заяви про реєстрацію РРО можливо вказати - «Виїзна торгівля».

Відповідно у касовому чеку РРО буде запрограмована юридична адреса суб’єкта господарювання та найменування господарської одиниці - «Виїзна торгівля».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.