Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЗАКАРПАТСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2018 р. № 4371/Ш/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації, надіслане листом ГУ ДФС у Закарпатській області, щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) операцій з постачання сільськогосподарської продукції та повідомляє таке.

Особливості визначення бази оподаткування ПДВ у разі постачання товарів/послуг в окремих випадках регламентовані ст. 189 Кодексу.

Так, відповідно до п. 189.12 ст. 189 Кодексу у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об’єктом оподаткування ПДВ є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.

З метою застосування зазначеного порядку оподаткування необхідно, щоб виконувалися такі умови:

• продукція або продукти її переробки мають класифікуватися як сільськогосподарські;
• продукція та продукти її переробки реалізуються у тому вигляді, у якому їх було придбано, тобто проведення технологічних процесів, пов’язаних з її обробкою, доробкою, переробкою тощо, не повинно бути;
• придбання продукції та продуктів її переробки здійснено лише у фізичних осіб, які не є платниками ПДВ, що підтверджується відповідними документами; продаж здійснюється виключно неплатникам ПДВ.

Так, відповідно до п. 2.15 ст. 2 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-ІV «Про державну підтримку сільського господарства України» (зі змінами) (далі -Закон № 1877) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) -товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України» (зі змінами) (далі - Закон № 584), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Згідно Закону № 584 м’ясо та їстівні субпродукти належать до групи 2 УКТ ЗЕД, тобто у відповідності до норм Закону № 1877 підпадають під визначення сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - книга), та Порядок її ведення (далі - порядок) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

Відповідно до п.п. 5 п. 6 порядку у графі 5 книги зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з
отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі - Закон № 996-XIV)).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі, та визначено перелік обов’язкових реквізитів, які вони повинні мати. Обов’язковими реквізитами, зокрема є зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Враховуючи викладене, документом, підтверджуючим придбання сільгосппродукції у фізичних осіб, не зареєстрованих суб’єктами підприємницької діяльності є, зокрема акт закупки, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, та який містить дані про продавця такої продукції, що дають змогу його ідентифікувати.

Водночас звертаємо увагу, що п. 177.7 ст. 177 Кодексу встановлено, що фізична особа - підприємець вважається податковим агентом працівника - фізичної особи, яка перебуває з нею у трудових, цивільно-правових відносинах, або будь-якої іншої фізичної особи щодо будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) на користь такої особи.

Про одержані фізичними особами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за формою № 1ДФ згідно з вимогами Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок № 4).

Згідно із Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку № 4, доходи, отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «179».

Щодо порядку заповнення податкової накладної повідомляємо таке.

Податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 1307) (зі змінами).

При цьому зазначаємо, що податкова накладна при здійсненні операції, з постачання особам, які не зареєстровані як платники ПДВ, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, заповнюється з урахуванням особливостей, встановлених для податкових накладних, складених на постачання неплатникам ПДВ, та виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.12 ст. 189 Кодексу.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.