Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2018 р. № 4374/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про екологічний податок

Державна фіскальна служба України на звернення Заявника, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі - Податок), повідомляє.

Заявник поінформував, що з метою утилізації відходів 1-4 класів небезпечності, які утворюються в процесі його господарської діяльності, уклало з Товариством договір на виконання послуг із розміщення (захоронення) відходів (далі - Договір) з додатками до нього, які подовжують термін дії Договору до 31 грудня 2018 року.

Заявник запитує чи належить воно до складу платників Податку та чи може воно в III кварталі 2018 року повідомити контролюючий орган та скласти заяву про відсутність у нього об’єкта оподаткування Податком.

Кодексом передбачено віднесення до складу платників Податку, суб’єктів, які здійснюю «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Зазначена у Договорі ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів України, видана Товариству, видана на операції у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, тобто тимчасове зберігання), але не передбачає здійснення Товариством постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Зауважимо, що термін дії зазначеної ліцензії сплив 10 червня 2018 року.

Таким чином з укладенням договору з Товариством не вбачається підстав припинення у Заявника податкових зобов’язань з Податку за відходи 1-4 класів небезпечності, які утворюються в процесі його господарської діяльності.

Разом з тим, п. 250.9 ст. 250 Кодексу визначає, що якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення розміщення відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення Податку. В іншому разі платник Податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до Кодексу.

З огляду на викладене не вбачається підстав для інформування Заявником в III кварталі 2018 року контролюючого органу та складання заяви про відсутність у нього об’єкта оподаткування Податком.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.