Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2018 р. № 4382/С/05-99-13-07/ІПК

Головним управлінням ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуто Ваше звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо надання документів для отримання розстрочення податкового боргу платнику податків. За результатами розгляду повідомляємо таке.

Основні засади розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків визначені ст. 100 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1235 "Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин" (далі - постанова № 1235) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі - Порядок).

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п. 100.2. ст. 100 Кодексу).

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено постановою № 1235, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п. 100.4 ст.100 Кодексу).

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 100.13. ст. 100 Кодексу).

Відповідно до п. 3.1 розд. III Порядку, для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до Порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати.

При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Згідно до п. 100.11. ст.100 розстрочення, відстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов'язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов'язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань;
- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Додатково повідомляємо, що 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким, зокрема внесено зміни до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Згідно з абзацом другим п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за
кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання (абзац третій п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Звертаємо Вашу увагу, що розстрочення суми податкового зобов’язання фізичній особі з податку на доходи фізичних осіб надається за прощеним (анульованим) кредитом на придбання житла (іпотечним кредитом) у порядку, встановленому пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Згідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 та п. 179.1 ст.179 Кодексу платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Одночасно повідомляємо, що передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації платником податків до контролюючого органу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, (п. 120.1. ст. 120 Кодексу).

Також повідомляємо, що фізичні особи - платники податків у разі зміни місця проживання зобов'язані подавати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків до контролюючого органу за новим місцем проживання (п.70.7 ст.70 Кодексу та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822).

Слід зауважити, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).