Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2018 р. № 4393/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство повідомило, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником комплексу будівель та споруд, до якого, згідно з Договором куплі-продажу нерухомого майна, входять, зокрема, зерносклади, лабораторія, депо тепловозів та інші.

Товариство вважає, що на його об’єкти нерухомості поширюється дія п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, яким з об’єктів оподаткування Податком виключено будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, сільськогосподарський товаровиробник для цілей гл. 1 розд. XIV Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник», яке міститься у п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, застосовується виключно для цілей гл. 1 розд. XIV Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність», що прямо визначено таким пунктом і до зазначених правовідносин щодо сплати Податку дане визначення не застосовується, оскільки не відноситься до розд. XII «Податок на майно».

Згідно з п. З ст. 5 Кодексу, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення «сільськогосподарський товаровиробник» також міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001 року №2238-III, сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Крім того, законодавством з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».

Відповідно до абзацу два ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» від 23 вересня 2008 року № 575-VI виробниками сільськогосподарської продукції є юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі.
Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).

Згідно з п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування податком будівлі споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Враховуючи викладене, застосування п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу передбачає, що сільськогосподарський товаровиробник:

- здійснює сільськогосподарську діяльність відповідно до класифікатора видів економічної діяльності;
- використовує будівлі, споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- будівлі споруди сільськогосподарських товаровиробників, що безпосередньо використовуються у сільськогосподарській діяльності класифікуються у класі 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507.

Суб’єкти господарської діяльності підлягають обов’язковій реєстрації у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України із зазначенням основного виду економічної діяльності у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 118. Порядок визначення основного виду економічної діяльності підприємства наведено у Методологічних положеннях щодо визначення основного виду економічної діяльності підприємства, затверджених наказом Держкомстату від 14.12.2006 № 607 (далі - Методологічні положення).

Основний вид економічної діяльності - вид діяльності підприємства, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість, при цьому він необов’язково має частку 50 або більше відсотків у валовій доданій вартості (п. 2 Методологічних положень).

Таким чином, за умови, що результат господарської діяльності Товариства відповідає критеріям сільськогосподарського товаровиробника, визначеного діючим законодавством, а основний вид його економічної діяльності задовольняє умови п. 2 Методологічних положень, то Товариство матиме підстави для застосування норм п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу до приналежних йому об’єктів нерухомості, які класифікуються у класі 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» Класифікатора.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.