Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.10.2018 р. № 4394/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у бухгалтерському та податковому обліку операцій за програмою лояльності, згідно з якою забезпечується стимулювання клієнтів для придбання товарів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату по операціях за програмою лояльності, згідно з якою забезпечується стимулювання клієнтів для придбання товарів. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, за роз’ясненнями з питань відображення у бухгалтерському обліку операцій за програмою лояльності, згідно з якою забезпечується стимулювання клієнтів підприємства на придбання товарів, доцільно звертатись до Міністерства фінансів України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Статтею 185 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

• постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
• ввезення товарів на митну територію України;
• вивезення товарів за межі митної території України;
• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, визначено ст.
196 Кодексу, перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ - ст.197 Кодексу.

Для отримання більш конкретної відповіді на порушене у зверненні питання в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ платнику податку необхідно деталізувати суть здійснюваних ним операцій, чітко визначити операцію, стосовно якої виникають питання визначення податкових зобов’язань з ПДВ, та, у разі необхідності, надати копії документів, що дадуть змогу ідентифікувати предмет запиту.

Водночас згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені Кодексом.

Водночас повідомляємо, що згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.