Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2018 р. № 4458/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про застосування пільги з оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника щодо правомірності застосування пільги з оподаткування, встановленої пунктом 197.8 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (далі -Кодекс) до операцій з надання послуг з переміщення комерційного товару (аміаку) магістральними трубопроводами в транзитному режимі та, керуючись статтею 52 Кодексу, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 5.1 статті 5 Кодексу визначено, що для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу, застосовуються виключно поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 Кодексу).

Визначення транзиту надано Митним кодексом України (далі - МКУ). Так, стаття 90 глави 17 МКУ визначає, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі статтею 91 МКУ переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється, зокрема, як прохідний або внутрішній транзит, а саме:

1) прохідним транзитом - від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

2) внутрішнім транзитом або каботажем, зокрема, від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України (підпункт "а" пункту 2 статті 91 МКУ).

Стаття 102 МКУ передбачає, що завершення митного режиму транзиту відбувається, зокрема, шляхом вивезення товарів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України, яке здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення (пункт 1 статті 102 МКУ), або шляхом поміщення товарів комерційного призначення в інший
митний режим при дотриманні вимог, встановлених МКУ (пункт 3 статті 102 МКУ).

Як викладено в зверненні, платником здійснено переміщення комерційного товару таким чином:

• частина товару переміщено в митному режимі транзиту від пункту ввезення на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України з оформленням періодичної митної декларації та додаткової декларації відповідно до митного режиму транзиту;
• частина товару переміщено в митному режимі транзиту від пункту ввезення на митну територію України до органу доходів і зборів, розташованого на митній території України, з оформленням періодичної митної декларації відповідно до митного режиму транзиту та додаткової декларації відповідно до митного режиму імпорту.

З огляду на наведений платником опис, переміщення товарів комерційного призначення, яке здійснювалося ним, відповідає визначенню транзиту (з розподілом на прохідний транзит і на внутрішній транзит).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 197.8 статті 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Враховуючи те, що переміщення товарів комерційного призначення, яке здійснено платником, відповідає визначенню поняття транзит (прохідний і внутрішній), послуги з такого переміщення товарів звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно з нормами пункту 197.8 статті 197 розділу V Кодексу за умови наявності належним чином оформлених митних декларацій.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 розділу І Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.