Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.10.2018 р. № 4470/ІПК/10/26-15-12-04-18

Про податок на нерухоме майно

Головне управління ДФС у м. Києві щодо податку на нерухоме майно, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало що є власником 14/25 часток нежитлових будівель та про відсутність оформлених у визначеному законодавством порядку прав власності або користування на земельну ділянку, на якій розташоване зазначене нерухоме майно (документів до листа не надано).

Товариство запитує про порядок взяття на облік нежитлових будівель, які податки має сплачувати Товариство як власник нежитлових будівель, а також, яка передбачена ставка за один метр квадратний площі та яким рішенням вона визначена.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 Кодексу, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462).

Перелік податків і зборів визначено ст. 9 та ст.10 Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Кодексу, під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи: платники податку, об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок надання звітності про обчислення і сплату податку.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами (п.15.1 ст. 15 Кодексу).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Кодексу, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Київською міською радою прийнято рішення від 28.01.2015 № 58/923 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011
№ 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», яким затверджено Положення про плату за землю в м. Києві та Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Києві.

Положенням про плату за землю в м. Києві визначено ставки земельного податку в залежності від категорії користувачів земельними ділянками та майнових прав на земельні ділянки (власність, постійне користування, тощо).

Положенням про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Києві визначено ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості для усіх місць розташування (зональності) в залежності від типу об’єкта нерухомості.

Порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, в тому числі по земельному податку визначено п. 266.7 ст. 266 та ст. 286 Кодексу.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).