Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо питання чим керуватися при визначенні визначення строків і розміру внесення орендної плати за землю для фізичної особи: договором оренди або податковим повідомленням-рішенням, та в межах компетенції повідомляє наступне.
Відносини пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» (далі - Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Згідно зі статтею 4 Закону № 161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до статті 5 Закону № 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статтею 13 Закону № 161). Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (стаття 30 Закону № 161).
Питання справляння плати за землю, у тому числі орендної плати за земельну ділянку, регулюється ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки держаної і комунальної власності.
Земельний податок - обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі - орендна плата) (підпункт 14.1.136 пункт 14.1 статті 14 ПКУ).
Відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПКУ платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПКУ). Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.3 статті 288 ПКУ). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПКУ).
При цьому, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПКУ.
Зокрема, пунктом 286.5 статті 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).
Таким чином, для фізичних осіб строком сплати орендної плати за земельні ділянки визначений термін протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення, в якому контролюючий органом у встановленому порядку визначена сума податкового зобов’язання з орендної плати.
Згідно з доданими до звернення документами, з’ясовано, що договір оренди землі укладений Головним управлінням Держгеокадастру у області з громадянином. На підставі цього договору Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області було винесене фізичній особі податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |