Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРКАСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2018 р. № 4446/ІПК/23-00-14-0519

Головне управління ДФС у Черкаській області розглянуло лист ПрАТ «...» щодо питань валютного законодавства у разі здійснення платежу на користь нерезидента за не поставлений через його викрадення товар та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє наступне.

Статтею 13 розділу III Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, із змінами та доповненнями, встановлено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

На центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику статтею 13 Декрету покладено лише здійснення фінансового контролю.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання строків при їх здійсненні визначено Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 185).

Відповідно ст.2 Закону № 185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Національний банк, виходячи з повноважень та на виконання Декрету, вимог Закону № 185, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотримання резидентами встановлених законодавством строків

розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція).

Інструкція, зокрема, встановлює порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку, у т. ч. і щодо постановки на контроль та зняття з контролю цих операцій, та надання інформації державним органам.

При цьому, банк згідно з абзацом 3 пункту 1.2 Інструкції контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією (з оформленням типів митних декларацій (далі - МД)), зазначених в абзаці другому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції, або документів, зазначених в абзацах третьому, четвертому пункту 3.3 розділу 3 цієї Інструкції) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Відповідно пункту підпункту "в" пункту 1.9 Інструкції вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості [якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту].

Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Виходячи з вищевикладеного, вартість товарів може бути зменшена на суму вартості викрадених товарів, якщо спочатку була здійснена попередня оплата за ці товари.

У ситуації, яка викладена у листі ПрАТ «...» за вартість викраденого товару, на яку зменшена вартість товарів, отриманих від нерезидента у ввізній митній декларації, здійснюється не попередня оплата, а остаточний розрахунок по договору, який повинен бути сплачений після митної очистки товару, у зв’язку з чим у банку будуть відсутні підстави для зняття зазначеної операції з контролю, в разі не надходження товару протягом 180 днів з дати здійснення платежу. Таким чином, в даному випадку буде допущено порушення статті 2 Закону № 185.

Що стосується питання порушення законодавства при проведенні банком платежу від ПрАТ «...» на користь нерезидента за непоставлений, через його викрадення товар, пропонуємо звернутись за роз’ясненням з даного питання до Національного банку України, як до головного органу валютного контролю, що
здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.