Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо справляння екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало, що під час його господарської діяльності утворюються відходи в кількості 39.90 умовних одиниць показника загального утворення відходів (далі - Показник) розрахованої у порядку ст. 1 України «Про відходи» (далі - Закон), яка не перевищує граничний розмір показника, який передбачає обов’язкове подання декларації про відходи за формою та у порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України (част. З ст. 17 Закону).
Товариство, керуючись частиною третьої ст. 34 Закону, уклало господарський договір на отримання від спеціалізованих підприємств послуг на утилізацію «на протязі одного календарного місця з дати надходження заявки на відвантаження відходів» небезпечних відходів.
Кодексом передбачено віднесення до складу платників Податку, суб’єктів, які здійснюю «розміщення відходів» в розумінні п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, як постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.
Підставою для виключення Товариства з платників Податку є наявність у нього договору на видалення та утилізацію відходів зі спеціалізованими підприємствами, які отримали дозволи уповноважених органів на здійснення постійного (остаточного) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо).
Укладення договорів на утилізацію відходів зі спеціалізованими підприємствами, які отримали ліцензії на провадження будь-яких інших операцій з відходами (наприклад, збирання, перевезення, тимчасове зберігання), не може вважатися підставою для виключення Товариства з числа платників Податку.
Відповідно до абзацу шостого частини третьої ст. 34 Закону суб’єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об’єкт поводження з небезпечними відходами, зобов’язаний мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (не підлягає ліцензуванню зберігання (накопичення) суб’єктом господарювання утворених ним небезпечних відходів, якщо протягом року з дня утворення небезпечні відходи передаються суб’єктам господарювання, що мають
ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами).
Оскільки податковий (звітний) період Податку дорівнює календарному року, то прописана в угоді умова «на протязі одного календарного місця з дати надходження заявки на відвантаження відходів» має бути виконана спеціалізованим підприємством до кінця календарного року.
У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |