Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.10.2018 р. № 4525/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу
України (далі - Кодекс) розглянула звернення ... щодо нарахування та сплати
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі - єдиний внесок) на суму допомоги по тимчасової непрацездатності, і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до законодавства (абзац сьомий п. 1 частина перша ст. 4 Закону № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (п.1 та п.4 частини першої ст.7 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою ст. 10 Закону № 2464, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина четверта ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиний внесок.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю (частина тринадцята ст. 8 Закону № 2464).

Водночас відповідно до абзацу другого п. 9 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449) до заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 відсотка не застосовуються вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.

Завірення копії довідки здійснюється безпосередньо підприємством, установою або організацією, зазначеними в абзацах другому, п'ятому - сьомому підпункту 1 пункту 1 розділу II Інструкції № 449 (абзац другий п.6 розділу III Інструкції № 449).

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених пунктами 6 - 8 розділу III, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не раніше одержання завіреної копії довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії) та закінчується датою припинення інвалідності (абзац третій п.6 розділу III Інструкції № 449).

Враховуючи вищенаведене у разі якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок за такі періоди у розмірі 8,41 відсотка. Якщо працівник надає роботодавцю у місяці нарахування, в якому скасована інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди роботодавець нараховує єдиний внесок у розмірі 22 відсотка.

При цьому якщо сумарний дохід працівника якому скасована інвалідність за місяць з врахуванням виплат за листком непрацездатності, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до п.п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.