Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2018 р. № 4551/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про реєстрації платником акцизного податку з пального та визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо реєстрації платником акцизного податку з пального та визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

1. Щодо реєстрації платником акцизного податку з пального.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб -підприємців до початку здійснення реалізації пального.

У випадку, якщо суб’єкт підприємницької діяльності орендує техніку за договором оренди та прийняв її у користування за актом прийому-передачі, зазначаємо таке.

Відносини на умовах договору оренди регулюються нормами Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Відповідно до статті 283 ГКУ за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 284 ГКУ визначені істотні умови договору оренди, якими є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, у випадку оренди техніки (без екіпажу та із екіпажом) за умови прийняття її у користування за актом прийому-передачі та у разі коли суб’єкт підприємницької діяльності буде використовувати пальне виключно для власних потреб, а саме для заправки техніки, яка на певний строк надана йому у користування на умовах договору оренди, то такі операції не є реалізацією пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. У такому випадку суб’єкт підприємницької діяльності не повинен реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального.

При цьому зазначаємо, що у разі якщо суб’єкт підприємницької діяльності буде здійснювати будь-які інші операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального іншим особам чи здійснюватиме будь-які інші операції з пальним на митній території України, які передбачені в абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, то до початку здійснення таких операцій він повинен зареєструватися платником акцизного податку.

2. Щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ по операції з отримання відшкодування за втрачений товар по договору транспортного експедирування.
Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 визначено, що базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно експедиційних послуг (винагорода експедитора) та вартість послуг з перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.
Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 ГКУ.

Відповідно до пункту 1 статті 226 ГКУ учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на
вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Статтею 314 ПСУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
- якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Згідно з інформацією, наведеною в запиті Підприємства, у відповідності з договором транспортного експедирування збитки за втрату вантажу замовнику відшкодовує експедитор, а експедитору - перевізник.

Стосовно оподаткування ПДВ у експедитора операції з отримання коштів від перевізника за втрачений товар по договору транспортного експедирування, повідомляємо, що інформації, наведеної у зверненні Підприємства, недостатньо для надання вичерпної податкової консультації, а саме, не визначені умови договору транспортного експедирування, зокрема, умови перевезення та відповідальності за товар, що постачається замовнику за даним договором.

До звернення Підприємством не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, що не дає змоги надання вичерпної відповіді на порушені у зверненні питання.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Стосовно оподаткування ПДВ операції з отримання замовником -власником товару коштів від експедитора за втрачений товар по договору транспортного експедирування, то для отримання індивідуальної податкової консультації власник товару має право звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.