Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2018 р. № 4567/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ операції з постачання маркетингових послуг

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання маркетингових послуг та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Кодексу маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Місцем постачання послуг відповідно до пункту 186.4 статті 186 Кодексу є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Оскільки операції з надання маркетингових послуг не включено до пунктів 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу, до визначення їх місця постачання застосовується правило, встановлене пунктом 186.4 статті 186 Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, місцем постачання маркетингових послуг платником ПДВ є митна територія України, а тому операція з постачання ним маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, кому вони надаються, резиденту чи нерезиденту.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.