Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2018 р. № 4574/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податковим агентом сум відшкодованих витрат, понесених фізичною особою (працівником) під час відрядження, і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 04 листопада 1999 року № 1212-ХІV «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (далі - Закон № 1212) єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених ст. 5 Закону № 1212, які перетинають державний кордон України, і справляється за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України, за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів, а також за проведення у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України відповідно до Митного кодексу України та інших законів України заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) під час ввезення товарів на митну територію України (у тому числі з метою транзиту).

Згідно зі ст. 2 Закону № 1212 порядок справляння єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 № 1569 (далі - Порядок № 1569), відповідно до п. 14 якого єдиний збір може бути сплачений: власником транспортного засобу та вантажу; перевізником вантажу; іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1569 єдиний збір нараховується та вноситься за єдиним платіжним документом.

Форма та порядок заповнення єдиного платіжного документа встановлюються Держмитслужбою.

Порядок застосування уніфікованої митної квитанції МД-1 затверджено наказом Держмитслужби від 04.01.2005 № 1 (далі- Порядок № 1), згідно з п. 2.3 якого усі аркуші уніфікованої митної квитанції МД-1 (далі - УМК) і додаткові аркуші до неї підписуються уповноваженою особою митного органу, яка оформила УМК, і фізичною особою або особою, уповноваженою підприємством. При цьому особа, уповноважена підприємством, підписує аркуші УМК і додаткові аркуші до неї, виключно якщо зазначену в УМК суму платежів сплачено готівкою. Якщо цю суму сплачено підприємством на відповідний рахунок митного органу в безготівковому порядку, то особа, уповноважена підприємством, не підписує зазначені аркуші.

Підпис уповноваженої посадової особи митного органу обов'язково засвідчується відбитком її особистої номерної печатки.

Відповідно до п. 1.4 Порядку роздрукована електронна форма УМК застосовується замість бланка УМК виключно при сплаті єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон або підрозділах митного оформлення у разі можливості внесення відповідних сум через відділення уповноваженого банку або
списанні сум єдиного збору, унесеного як передоплата, з депозитного рахунку митного органу, відкритого в органах Держказначейства.

Застосування роздрукованої електронної форми УМК здійснюється відповідно до розділу 3 Порядку.

Згідно з п. 3.2 Порядку роздрукована електронна форма УМК заповнюється у двох примірниках з обов'язковим оформленням повідомлення для відділення уповноваженого банку згідно з розділом 10 Порядку.

Після прийняття відповідної суми єдиного збору відділенням уповноваженого банку фізичній особі або особі, уповноваженій підприємством, видається квитанція, що підтверджує сплату коштів, у двох примірниках з підписом і печаткою касира (п. 3.6 Порядку).

Особливості заповнення граф УМК у разі справляння єдиного збору встановлено розділом 7 Порядку.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст.170 Кодексу.

Пунктом 170.9 ст. 170 Кодексу передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутих у встановлений строк.

Тобто не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи сума відшкодованих йому роботодавцем витрат, понесених таким платником під час відрядження за кордон, за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Зауважуємо, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (далі - Положення), Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері трудових відносин.

Одними з основних завдань Мінсоцполітики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері трудових відносин, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю (п. З Положення № 423).

Отже, з питання правомірності відшкодування юридичною особою фізичній особі (працівнику) витрат на оплату єдиного збору під час відрядження за кордон, можете звернутися до Міністерства соціальної політики України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.