Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ПОЛТАВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2018 р. № 4545/ІПК/16-31-13-02-15

Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №275 5-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуто звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо можливості та порядку надання фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку другої групи в оренду майна (станка ленточнопильного) юридичній особі, та в межах компетенції повідомляє наступне.

Згідно із пунктом 1 статті 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV, із змінами та доповненнями, підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пункту 1 статті 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до пункту 299.7 статті 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Підпунктом 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і
зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Тобто, за умовами підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 та пункту 299.7 статті 299 ПКУ, платник єдиного податку другої групи може надавати послуги тільки населенню та суб’єктам господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та за наявності відповідного виду діяльності у Реєстрі платників єдиного податку.

Відповідно до підпунктів 2 та 5 пункту 293.4 статті 293 ПКУ до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, та до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього ПКУ відповідно, ставка єдиного податку встановлюється 15 відсотків.

Згідно із підпунктом 9 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ платники єдиного податку першої або другої групи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.