Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій платника податку - резидента з постачання нерезиденту інжинірингових послуг у сфері хімічної технологи та, керуючись статтею 52 розділу П Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як вказано у зверненні, основним видом діяльності платника податку є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах (код КВЕД 71.12). Інжинірингові послуги у сфері хімічної технології, які планує надавати платник, включають у себе, зокрема: дослідження можливості синтезу; розробка шляхів синтезу та отримання зразків сполук з опціональним наданням цих сполук клієнту для подальшого дослідження на території замовника; комп'ютерне молекулярне моделювання та віртуальний скринінг; консультації та дослідження з медичної хімії; оптимізація сполук-лідів; дизайн бібліотек сполук; дослідження з фармакологічного скринінгу хімічних сполук, біоаналітичні дослідження фізико-хімічних властивостей сполук; фармакокінетичні та токсикологічні дослідження хімічних сполук.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186, зокрема консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання (пункт 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника ( пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).
Згідно зі статтею 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до підпункту 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).
Таким чином, для цілей оподаткування інжинірингові послуги обмежено переліком, визначеним підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, незалежно від наявності більш широких визначень цього терміну іншими юридично-правовими актами.
У разі, якщо постачання платником ПДВ інжинірингових послуг, які відповідають визначенню, наданому підпунктом 14.1.85 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, здійснюється нерезиденту, то така операція не підпадає під визначення об'єкта оподаткування, оскільки місцем постачання таких послуг вважається місце постачання їх за межами митної території України.
При цьому якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, операціях, що не є об'єктом оподаткування ПДВ), то такий платник зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Пунктом 44.1 статті 44 розділу П ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Також інформуємо, що класифікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДФС, а тому у разі виникнення необхідності визначення коду послуг згідно з ДКПП та віднесення їх до послуг, перелічених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, платник податку може звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу П ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |