Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо деяких питань трансфертного ціноутворення, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відносини, що виникають за договором комісії, регулюються положеннями статей 1011 -1028 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату у розмірі та порядку, встановленими у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ).
Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.
Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами -нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
Таким чином, якщо обсяг господарських операцій з продажу товарів нерезиденту за договором комісії між комісіонером - резидентом та комітентом - резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід продавця - резидента (комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
При цьому, господарські операції між комітентом-резидентом та комісіонером-резидентом не підпадають під визначення контрольованих.
На виконання п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи», який набрав чинності 27 липня 2017 року, (далі - Перелік).
Зокрема до Переліку включено резидентів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії з організаційно-правовими формами (назва мовою держави реєстрації/назва, транслітерована латиницею) - Limited Partnership (LP).
Таким чином, у разі якщо організаційно-правова форма компанії-нерезидента занесена до Переліку, немає підтвердження щодо сплати податку на прибуток нерезидентом, а річний дохід платника-резидента за 2017 рік і обсяг господарських операцій з таким нерезидентом відповідає критеріям п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, то така господарська операція у 2017 році підпадає під визначення контрольованої.
Щодо особливостей застосування Переліку у 2017 році
Відповідно до п. 41 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу господарські операції, визначені пп. «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими з дати набрання чинності Переліком (лист ДФС від 14.08.2017 № 2164/7/99-99-14-01-02-17).
Отже, у разі відповідності господарських операцій критеріям, визначеним пп. «г» пп. 39.2.1.1 та пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, вони можуть визнаватись контрольованими з 27 липня 2017 року.
Водночас умови, визначені пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (річний дохід платника податків та обсяг господарських операцій з кожним
контрагентом), розраховуються для 2017 року за підсумками всього звітного (календарного) року.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |